печать 19.05.2005

ФІНАНСОВИЙ РИНОК УКРАЇНИ: Кодекс діяльності рейтингових агентств

Кодекс розроблено Міжнародною організацією комісій з цінних паперів ( IOSCO ) та оприлюднено у грудні 2004 року з урахуванням практики застосування прийнятих у вересні 2003 року Принципів діяльності кредитних рейтингових агентств, а також з урахуванням зауважень і побажань членів IOSCO щодо цього Кодексу.

Кодекс поєднує принципи, що стосуються трьох важливих складових діяльності рейтингових агентств, а саме: якість і цілісність процесу рейтингування, незалежність рейтингових агентств та уникнення ними конфліктів інтересів, а також відповідальність рейтингових агентств перед емітентами та інвестиційною спільнотою.

1. Якість і цілісність рейтингового процесу

    Якість рейтингового процесу

1.1   Рейтингові агентства (РА) повинні розробляти та застосовувати процедури та методології, які забезпечувати­муть обрунтування їхніх оцінок на основі комплексного дослід­ження інформації, що стосується рейтингового аналізу

1.2   Методології рейтинго­вого агентства мають бути точними та систематичними, а самі рейтинги (якщо це мож­ливо) підлягати підтвердженню у тій чи іншій формі.

1.3   При визначенні кре­дитоспроможності позичаль­ника аналітики, які беруть участь у підготовці звіту про будь-яку рейтингову подію, повинні використовувати методології, затверджені рейтинговим агент­ством відповідно до встанов­лених вимог.

1.4   Кредитний рейтинг має визначатись РА, а не окре­мим аналітиком агентства; рей­тинг має повністю відображати інформацію, бути релевантним, відповідати затвердженій ме­тодології РА; РА має залучати фахівців, які визначатимуть рейтингову оцінку щодо певного виду зобов'язання.

1.5  РА має зберігати всю необхідну інформацію щодо визначення рейтингової оцінки на певний термін та згідно з від­повідним законодавством.

1.6  РА та його аналітики мають вжити необхідні заходи щодо уникнення публікації бу­дь-яких аналітичних матеріалів та звітів, що містять недостовір­ну інформацію стосовно кре­дитоспроможності окремого позичальника або зобов'язання.

1.7  РА повинне мати дос­татні ресурси для належного здійснення кредитних оцінок всіх зобов'язань та позичальни­ків. Приймаючи рішення щодо рейтингування або оновлення рейтингу зобов'язання або позичальника, РА має зважити, чи в змозі воно надати для цього персонал з достатніми навич­ками і чи зможе персонал отри­мати для цього всю необхідну інформацію для проведення та­ких оцінок.

1.8  Робота персоналу РА має бути організована таким чи­ном, щоб уникнути дискретності рейтингового процесу.

Моніторинг та оновлення

1.9   Окрім випадків, у яких рейтинг чітко визначений як такий, що не вимагає подальшо­го спостереження, одразу ж після визначення рейтингу РА має розпочати його моніторинг на постійній основі та оновлювати таким чином:

   а. регулярно переглядаючи кре­дитоспроможність позичальника;

   б. ініціюючи перегляд статусу рейтингу через обрунтовану обачність до інформації, яка може бути підставою для зміни рейтингу (включаючи його відкликання) відповідно до
затвердженої методології;

   в. оновлюючи рейтинг із виз­наченою періодичністю та з урахуванням результатів перегляду.

1.10   При публікації рейтингу для широкого загалу, РА має пуб­лічно оголосити якщо воно припиняє оновлювати цей рейтинг позичальника чи зобов'язання. Якщо даний рейтинг призначає­ться для обмеженого кола користу­вачів, РА має оголосити їм, якщо воно припиняє оновлювати цей рейтинг позичальника чи зобо­в'язання. В обох випадках у разі публікації РА рейтингу, що не оновлюється,  необхідно вказати дату останнього оновлення і факт, що рейтинг наразі не оновлюється.

Морально-етичні стан­дарти рейтингового процесу

1.11   РА та його працівники повинні дотримуватися вимог чинного законодавства щодо діяльності у кожній юрисдикції.

1.12   РА та його працівники повинні належним чином поводитись з емітентами, інвесторами, учасниками ринку та широким загалом.

1.13    Аналітики РА повинні відповідати високим морально-етичним стандартам; РА не по винні приймати на роботу людей із заздалегідь скомпрометова­ною репутацією.

1.14    РА та його працівники не повинні надавати гарантії щодо рівня рейтингу до проведення рейтингового аналізу. Однак це не обмежує РА від надання перспек­тивних оцінок, що використовуються у сфері капіталів та у подібних операціях.

1.15    РА мають затверджува­ти політику та процедури, що чітко визначають відповідаль­них осіб за відповідність РА та його працівників нормам Кодек­су та профільного законодавства і регуляторних актів. Діяльність та оплата праці такої особи має бути незалежною від рейтингових дій РА.

1.16    У разі виникнення пі­дозри, що працівник чи сторона, відповідальна перед РА, здійснює незаконні, неетичні або інші дії, що суперечать Кодексу, праців­ник РА має негайно про це повідо­мити особу, відповідальну за дот­римання законодавчих та інших норм, або посадовця РА з метою застосування відповідних дій. Працівники РА не зобов'язані бути фахівцями в галузі права, проте вони повинні повідомляти про підозрілі події. Будь-який посадовець РА, який отримав таке повідомлення, повинен вжити необхідні заходи, передбачені за­коном, регуляторними нормами та правилами РА. Менеджмент РА має запобігти переслідуванню таких працівників з боку решти колективу РА.

2. Незалежність РА та уник­нення конфлікту інтересів

    Загальні положення

2.1   РА не повинне уникати рейтингових дій під впливом потенційних наслідків (еконо­мічних, політичних тощо) для РА, позичальника, інвестора чи ін­ших учасників фондового ринку.

2.2   РА та його аналітики повинні використовувати ви­важений та професійний підхід задля збереження змісту і форми незалежності та об'єктивності.

2.3   При визначенні кредит­ного рейтингу до уваги мають братися лише фактори, що стосуються рейтингового аналізу.

2.4   Визначений РА кредит­ний рейтинг позичальника чи зо­бов'язання не повинен знаходи­тись під впливом існування від­носин або потенційних змін у відносинах між РА (або його пов'язаних структур) з позичаль­ником або будь-якою іншою організацією, або відсутності таких відносин.

2.5   РА мають фактично та юридично відокремлювати свою рейтингову та будь-яку іншу діяльність, включаючи консульту­вання, що може стати причиною для конфліктів інтересів. РА має пересвідчитись, що побічні ділові операції мають механізми запобігання виникненню та­ких конфліктів.

Політика та процедури РА

2.6   Рейтингові агентства повинні прийняти письмові внутрішні процедури, що визна­чають та врегульовують будь-які існуючі або потенційно можливі конфлікти інтересів, які можуть вплинути на думки та аналіз рейтингового агентства чи пра­цівників, які мають вплив на рейтингове рішення. Кодекс також засвідчує, що РА виявляти­ме та уникатиме таких конфліктів через управлінські заходи.

2.7   Бачення РА існуючих та потенційних конфліктів інтересів має бути повним, вчасним, чітким і всебічним.

2.8   РА має розкривати зага­льну природу формування та­рифної політики. У разі отримання від об'єкта рейтингування інших платежів, крім оплати рейтингових послуг, таких як пла­та за консультаційні послуги, РА має розкривати пропорційне відношення цих платежів до плати за рейтингові послуги.

2.9   РА та його працівники не повинні були залучені до тор­гівлі цінними паперами та іншого бізнесу, що може стати причи­ною для конфліктів інтересів із рейтинговою діяльністю РА.

2.10  У випадках, коли об'єк­ти рейтингування (такі як уряди) мають наглядові функції за діяльністю РА, агентство повинне використовувати для прове­дення рейтингових дій пра­цівників, які не пов'язані із наглядовою функцією.

Незалежність аналітиків та персоналу РА

2.11  Система звітування для штату РА та їхня система компен­сацій має бути структурована так, щоб усунути або ефективно конт­ролювати потенційні конфлікти інтересів. Аналітик РА не повинен винагороджуватись за рахунок коштів, які РА отримує від емітента.

2.12  Співробітники РА, які прямо залучені до рейтингового процесу, не можуть ініціювати обговорення або брати участь в обговоренні тарифів та платежів із будь-яким об'єктом рейтингової оцінки, який він рейтингує.

2.13  Співробітник РА не мо­же брати участь або впливати на визначення кредитного рейтингу будь-якого позичальника чи зобов'язання якщо він:

   а. володіє цінними паперами рейтингованого позичальника, окрім прав володіння у  диверсифікованих інститутах спіль­ного інвестування;

   б. володіє цінними паперами сторони, пов'язаної із рейтингованим позичальником, що може спричинити конфлікт інтересів, окрім прав володіння у диверсифікованих інститутах спільного інвестування;

   в. був нещодавно працівни­ком або мав інші вагомі ділові стосунки із рейтингованим позичальником, що може спри­чинити конфлікт інтересів;

   г. має родинні зв'язки (дру­жина, чоловік, дитина та ін.) із працівником рейтингованого позичальника;

   д. мав або має зв'язки із рей­тингованим позичальником або пов'язаною із ним особою, що може спричинити конфлікт інтересів.

2.14  Аналітики РА та інші особи, пов'язані із рейтинговим процесом (дружина, чоловік, дити­на тощо), не повинні купувати, продавати чи проводити інші операції із цінними паперами, що емітовані, гарантовані чи підтри­муються в інший спосіб стороною, пов'язаною із зоною пріоритетної відповідальності аналітика, ок­рім прав володіння у диверсифікованих інститутах спільно­го інвестування.

2.15  Співробітники РА не можуть просити грошей, пода­рунків чи послуг від будь-якої сторони, з якою РА веде справи, і не може приймати подарунки від них у будь-якій формі, вартість яких перевищує мінімальне дозволене значення.

2.16  Співробітник РА, який залучений до приватних відносин, що створюють потенційну небезпеку виникнення конфлікту інтересів (наприклад, персональні близькі стосунки із працівником підприємства, що рейтингується), має повідомити про такі відно­сини відповідну посадову особу РА згідно з вимогами політики РА.

3. Відповідальність РА перед позичальниками та інвесторами

Прозорість та вчас­ність рейтингового розкриття

3.1   РА має вчасно роз­повсюджувати свої рейтингові рішення відносно цінних паперів, призначених для публічного розміщення, або емітентів таких цінних паперів.

3.2   РА має публічно оголо­сити свою політику щодо роз­повсюдження рейтингів, звітів та оновлень.

3.3   РА має зазначати по кожному присвоєному рейтин­гу дату визначення та остан­нього оновлення.

3.4   Окрім випадків із рей­тингами, що надаються лише пози­чальнику, РА має публічно оголошувати на недискримінаційних та безкоштовних засадах будь-який рейтинг, присвоєний емісії цінних паперів, призначених для публічного розміщення, або їх емітентам, та всі подальші рей­тингові рішення.

3.5   РА має публікувати в достатньому обсязі інформацію про свої процедури, методології та припущення (включаючи внесені зміни до фінансової звітності, що суттєво впливають на публічні фінансові дані емітента), щоб надати стороннім особам уявлен­ня, яким чином було визначено рейтинг. Ця інформація включати­ме також визначення рейтингової категорії та часовий горизонт, який був досліджений агентством при прийнятті рейтингового рішення.

3.6   При визначенні та перег­ляді кредитного рейтингу, РА має пояснити в своїх прес-релізах та звітах основні фактори, що покла­дені в основу рейтингового рішення.

3.7   У випадках, коли це можливо, перед визначенням або оновленням рейтингу РА має
проінформувати позичальника про визначальні фактори та основні висновки, на яких рунтуватиметься рейтингове рішення, щоб надати позичальни­ку можливість з'ясувати та пояснити всі спірні питання та уникну­ти можливих хибних трактувань чи інших висновків, що можуть викликати занепокоєння РА при визначенні рейтингу. РА має ретельно вивчити відповідь. За умов, коли РА не проінформувало позичальника до публікації, воно має зробити це якнайшвидше і пояснити причини затримки.

3.8   3 метою підвищення прозорості та надання ринку мож­ливості якнайкраще визначати користь рейтингу, РА має публі­кувати відповідну інформацію про історичний рівень дефолтів за кожною категорією рейтингів і чи змінився цей рівень із плином часу, щоб дати підрунтя для розуміння історичного рівня надійності кожної категорії, їх зміни із плином часу та дати можливість порівняти відповідні рейтингові оцінки різних РА. У випадку, коли історичний рівень дефолтів суперечить категоріям рейтингів, є статистично невірним і може бути джерелом хибної інформації для користувачів рейтингу, РА має пояснити при­роду цих невідповідностей.

3.9   Для кожного рейтингу РА має зазначати, чи був позичальник залучений до рейтингового процесу. Кожен рейтинг, що визначений не за ініціативою позичальника має бути зазначений як такий. РА має також оголосити свою політику та процедури стосовно непрошених рейтингів.

3.10  Оскільки користувачі кредитних рейтингів покладаю­ться на адекватність методологій, практик, процедур та процесів РА, агентство має повністю та публічно висвітлити будь-які вагомі зміни до методологій, практик, процедур та процесів. У разі можливості, такі публікації мають передувати змінам в діючих методологіях. РА має звертати увагу на різноманітність застосувань кредитних рейтингів при внесенні змін до методологій, практик, процедур та процесів.

Конфіденційна інформація

3.11  PA має приймати про­цедури та механізми захисту конфіденційної інформації, що надається позичальниками на умовах договору про конфіден­ційність або іншої відповідної домовленості. Крім випадків, коли це передбачено договором про конфіденційність, згідно із законодавчими та регуляторними нормами, РА та його працівники не повинні розповсюджувати кон­фіденційну інформацію в прес-релізах, на конференціях, майбут­нім працівникам або у розмовах із інвесторами, позичальниками, іншими особами тощо.

3.12  РА має використовува­ти конфіденційну інформацію тільки з метою рейтингування та згідно з угодою про конфіденцій­ність з емітентом.

3.13  Співробітники РА мають докласти необхідних зусиль для захисту власності та інформації, що належить РА, від краді­жок, підробок та несанкціоно­ваного використання.

3.14  Співробітникам РА не дозволяється здійснювати опе­рації із цінними паперами, якщо вони володіють конфіденційною інформацією щодо їх емітентів.

3.15  3 метою збереження конфіденційної інформації, пра­цівники РА повинні відповідати внутрішній політиці РА щодо тор­гівлі цінними паперами і періо­дично засвідчувати свою відповідність до вимог цієї політики.

3.16  Співробітники повин­ні висвітлювати будь-яку непублічну інформацію щодо рейтингових рішень або можливих рейтингових дій тільки позича­льнику або його уповноважено­му агенту.

3.17  Співробітники РА не повинні ділитись конфіденцій­ною інформацією із працівника­ми будь-яких інших сторін, окрім РА. Працівники РА не повинні розголошувати конфіденційну інформацію в межах РА, окрім випадків необхідності.

3.18  Співробітники РА не по­винні використовувати або діли­тись конфіденційною інформа­цією з метою торгівлі цінними паперами або з будь-якою іншою метою, окрім здійснення служ­бових обов'язків працівника РА.

Оприлюднення Кодексу та комунікація із учасниками фондового ринку

3.19  РА має оприлюднити свій Кодекс та зазначити яким чином його норми відповідають нормам Принципів щодо діяль­ності рейтингових агентств IOSCO (Міжнародна організація регуляторів фондового ринку) та Кодексу засад діяльності рей­тингових агентств IOSCO. Якщо Кодекс РА відрізняється від норм IOSCO, PA має пояснити причину цих відмінностей, вплив змін на досягнення цілей, визначених у нормах IOSCO. PA також має зробити докладний план вдос­коналення свого Кодексу із плином часу.

3.20  РА має запровадити все­редині організації функцію, на яку покладається комунікація із учасниками фондового ринку та широким загалом стосовно будь-яких питань і скарг, що можуть надходити на адресу РА. Метою цієї функції має бути додаткове підрунтя для формування менеджментом та посадовцями РА внутрішньої політики організації.

Фінансовий ринок України.-2005.-№5.-с.25-28