Розвиток фармацевтичного ринку України
Фармацевтичний ринок України на сьогодні залишається другим за
обсягом серед країн СНД (після Росії). Структура продажів на ринку, як і у минулі
роки,переважно
складається з готових лікарських засобів (84% від загального обсягу продажів у
2017 році), виробів медичного призначення, косметики та дієтичних добавок.
Однією із важливих тенденцій у 2016-2017 рр. є зміна негативної динаміки скорочення обсягів продажів у натуральному вимірі на позитивну з наступним прискоренням темпів росту. Так, у 2017 році продажі лікарських засобів у роздрібному сегменті склали близько 61,2 млрд. грн. або 1,1 млрд. упаковок., тобто зростання у грошовому вимірі становило 20,8%, у натуральному – 6,5% (у 2016 році – 19,8% та 5,6% відповідно). Обсяги зростання продажів лікарських засобів суттєво випереджали темпи зростання роздрібного товарообороту в країні (у 2017 році – 8%). Ця тенденція зберігається й у 2018 році – за підсумками березня поточного рокупродажі лікарських засобів в Україні зросли на 26,6% у грошовому вимірі та на 6% - у натуральному.
Зростання ринку позитивно впливає на діяльність основних операторів спеціалізованих логістичних 3РL комплексів зі зберігання фармацевтичної продукції, що відображається у зниженні рівня вакантності існуючих складських площ, а також у введенні в експлуатацію нових комплексів (наприкінці 2016 року одним з лідерів ринку – ХФК Біокон – було введено в експлуатацію складський комплекс класу А+, загальною площею 15,7 тис. кв. м).
Необхідно зазначити, що у сфері дистрибуції на українському ринку триває процес консолідації - на найбільші три компанії приходиться близько 75-80% від загального обсягу поставок. Це у свою чергу знижує рівень диверсифікації структури покупців та збільшує ризики залежності фармацевтичних виробників від окремих контрагентів.
На думку агентства «Кредит-Рейтинг» для фармацевтичного ринку України у короткостроковому періоді будуть притаманні такі зовнішні та внутрішні ризики:
1. Досить повільне відновлення базових макроекономічних показників. Після 12% скорочення ВВП за підсумками 2015 року, у 2016 році ВВП зріс на 2,2%, у 2017 році – 2,1%, за попереднім консенсус прогнозом (ВБ, НБУ, МВФ, профільні експерти) у 2018 році зростання становитиме близько 2,8-3,0%%;
2. Структура витрат домогосподарств, більше 80-85% якої приходиться на продукти харчування та послуги (у т.ч. ЖКГ), - все це суттєво обмежує купівельну спроможність населення.
3. Дефіцит та обмежений доступ до недорогого позикового ресурсу, необхідного для оновлення основних фондів, виконання інноваційних та інвестиційних програм розвитку. Фактична відсутність державної підтримки галузі.
4. Посилення фіскального тиску на виробників. Високий рівень мінливості законодавчої бази (постійні зміни у Податковому кодексі України відносно адміністрування, методів розрахунків та ставок податків, зборів, мита на ввезення сучасного обладнання тощо), що вносить істотну нестабільність у роботу галузі та суттєво ускладнює процес стратегічного планування діяльності.
5. Нестабільна політична та економічна ситуація в країні.
6. Ризики подальшої девальвації національної валюти у ІІ півріччі 2018 року.
7. Посилення конкурентного тиску з боку іноземних виробників (у т.ч. Індія, країни Європи, Росія).
8. Високий рівень імпортозалежності виробничого процесу українських виробників, ризики погіршення фінансово-платіжної дисципліни основних контрагентів, що може призвести до дефіциту обігових коштів та збільшення тривалості операційного циклу.
