друк 19.12.2012

СТРАХОВИЙ РИНОК УКРАЇНИ в 2011-2012 рр.

У роботі ринку за останні два роки сталися коригування. Одне з найголовніших - серйозне скорочення платежів по вихідному перестрахуванню (більш ніж наполовину - в 2011 році і більш ніж на 80% - в першій половині 2012 року), викликане особливостями оподаткування операцій внутрішнього перестрахування, що відобразилося зниженням об'ємів валових премій. Суми чистих страхових платежів продемонстрували стримане зростання, серед драйверів - обов'язкове автострахування і добровільне медичне страхування. Чисті премії збільшуються по більшості видів, за винятком страхування фінансових ризиків.

По добровільному автотранспортному страхуванню (переважно АВТОКАСКО) істотного приросту не спостерігається, хоча це дозволяє цілому ряду компаній якісніше формувати власні страхові портфелі і диверсифікувати ризики. У корпоративному сегменті спостерігалося пожвавлення в наданні послуг зі страхування різних майнових ризиків, в роздрібному - активізація добровільного медичного страхування. В той же час, показники об'ємів страхування юридичних осіб останні півтора роки демонструють нестабільність. На думку агентства, це є наслідком операцій по тих видах страхових послуг, які в експертному середовищі не прийнято відносити до класичних.

Валові страхові виплати (ризикове страхування) в цілому поступово збільшуються; обсяг чистих виплат (валові виплати без урахування відшкодувань, компенсованих перестрахувальниками-резидентами) змінюється неістотно. Різниця між чистими преміями і чистими виплатами збільшується, і це створює основу для більш прибуткової діяльності учасників ринку.

Загальною тенденцією в ризиковому страхуванні є збільшення долі роздрібного сегменту в розрізі платежів з одночасним зростанням долі виплат корпоративному сегменту в структурі виплат. Іншими словами, премії активніше притягають від громадян, а відшкодування виплачують переважно юридичним особам (цей висновок справедливий у тому числі і без урахування операцій зі страхування фінансових ризиків).

У поточному році зменшилися об'єми як премій, сплачених на користь перестрахувальників з числа українських компаній (внутрішнє вихідне перестрахування), так і премій, які були прийняті на перестрахування від українських компаній (вхідне внутрішнє перестрахування). В той же час, підтримується в цілому позитивна динаміка у платежів як прийнятих, так і отриманих по перестрахуванню з-за кордону (вихідне та вхідне перестрахування від нерезидентів).

Що стосується страхових виплат, пов'язаних з перестраховиками і перестрахувальниками, то з-за кордону в Україну в якості компенсації по страхових випадках, що сталися, стало надходти більше коштів. В той же час, виплати страхових відшкодувань за кордон практично не здійснювалися, на відміну від 2010 року і першої половини минулого року. Усередині України перестрахувальники почали компенсувати своїм партнерам також відчутно більше.

При діючій в поточному році нормі оподаткування операцій внутрішнього перестрахування (по ставці 3% на сукупні премії), враховуючи також необхідність повідомлення держави про кожну операцію перестрахування, а також збереження складного порядку реєстрації договорів перестрахування з нерезидентами, - багато страховиків відмовляються від проведення перестрахування і переводять бізнес на інші напрями. Проте, при сьогоднішніх "стислих" обсягах перестрахування істотну роль в розподілі фінансових потоків відіграє страхування фінансових ризиків (див. таблицю в повній версії огляду).

Проводити детальний аналіз проникнення вихідного перестрахування в бізнес окремої страхової компанії як і раніше складно. Це стосується також вивчення страхового ринку в цілому, оскільки поточний формат звітності страховиків дає можливість розрахувати тільки загальну частку вихідного перестрахування в преміях по окремому виду. При цьому не можна, наприклад, визначити, який відсоток премій по вхідному перестрахуванню був переданий далі перестрахувальникам по вихідному перестрахуванню.

Починаючи з другої половини 2011 року, спостерігається поступове зростання як загальних активів страхових компаній, так і в сукупності тих активів, в які теоретично можуть бути розміщені страхові резерви, а також активів, якими страхові резерви не можуть бути представлені.

В той же час, знижуються об'єми активів, в які фактично були розміщені страхові резерви. Хоча якість таких активів тривалий час покращується. В цілому доки їх вистачає для підтримки поточних страхових виплат, відкритим залишається питання, чи досить їх для майбутніх виплат. Оскільки сьогодні локомотивами страхування як і раніше виступають види, збитковість по яких апріорі зростатиме.

У структурі страхових резервів в ризиковому сегменті, триває повільне, але все таки скорочення об'ємів резервів заявлених, але не виплачених збитків, протилежна динаміка у резервів збитків що виникли, але не заявлені. В цілому є підстави вважати, що проблема невчасності страхових виплат як і раніше є актуальною. При цьому об'єм сплачених капіталів страховиків протягом понад двох років залишається фактично незмінним, хоча доки перевищує об'єм сформованих резервів в цілому по ринку. Це недивно, оскільки помітних і значних угод у сфері злиття і поглинань останнім часом не відбувається, що обумовлено як і раніше невизначеністю перспектив розвитку страхування, а також значною інформаційною закритістю ринку.

Усі розглянуті особливості роботи компаній по окремих видах страхування дозволили страховикам в 2011 і першій половині поточного року згенерувати більше валового доходу, більше зароблених премій, що, разом з вкрай незначним сукупним приростом відшкодувань дозволило отримати великий прибуток (враховуючи, що зростання операційних витрат нині вкрай стримане).

Серйозне падіння об'ємів внутрішнього перестрахування дозволило чіткіше визначити реальну складову учасників страхового ринку. Автоматично збільшилися заробітки компаній. Йдеться як про зароблені премії (об'єми вийшли на докризовий рівень), так і про валові і чисті фінансові результати від основної діяльності.

Результат основної (страхової) діяльності в цілому по учасниках ринку останні 2 роки збільшується, оскільки продовжує збільшуватись позитивне сальдо між заробленими преміями і страховими виплатами. По-друге, величина операційних витрат страхових компаній в 2011 році збільшувалася повільніше в порівнянні із заробленими страховими преміями, а в 2012 році мало місце зменшення цього показника. Тенденція скорочення частини витрат страховиків стала більш явною. Це створює резерв для збереження прийнятного рівня рентабельності бізнесу навіть в умовах можливого швидшого зростання обсягів відшкодувань.

В той же час слід відзначити поліпшення результатів від фінансової діяльності страховиків, зросли прибутки від володіння облігаціями, що знаходяться в їх портфелях. А ось фінансові операції з цінними паперами, окрім зменшення в об'ємах, в поточному році не були прибутковими.

Комбінований показник збитковості (сума рівня валових виплат і рівня операційних витрат в зароблених платежах), продовжує поступово знижуватися, за підсумками І півріччя 2012 року склавши 75,4%, що на 8,6 п.п. менше, ніж в І півріччі 2011 року і на 8,4 п.п. менше, ніж в 2011 році. Відповідно, чистий прибуток страхових компаній в цілому по ринку істотно виріс: минулого року він склав загалом 4,29 млрд. грн. (більше 30% від зароблених премій), тобто майже в 3,5 рази більше, ніж в 2010 році; у І півріччі поточного року досягнутий результат в 2,24 млрд. грн., майже на 40% більше, ніж в січні-червні 2011 року.

В подібних умовах більшість учасників страхового ринку не можуть бути зацікавлена в переході на оподаткування прибутку, оскільки вигіднішим для них є стягнення податкових платежів з обороту, навіть з урахуванням операцій вихідного перестрахування.

На думку рейтингового агентства, страховий ринок по суті як і раніше наданий сам собі. Незважаючи на наявність законодавчих ініціатив і прийняття ряду серйозних нормативних документів, не вистачає системної цілісної програми розвитку страхування, державного, а не ситуативного підходу до рішення його проблем. Проблему не розв'язати одним лише справедливим визнанням, що ринок недокапіталізований і з цієї причини підвищити вимоги до величини статутного капіталу, що передбачено проектом нової редакції Закону України «Про страхування». В більшості випадків, держава сьогодні приділяє увагу страховому ринку лише в тій мірі, в якій це може допомогти встановленню контролю над грошовими потоками по тому або іншому виду страхування (у ряді випадків - розпорядження частинами таких потоків). На рішення вказаних завдань спрямована більшість законопроектів, що стосуються страхування і що час від часу реєструються в парламенті.

Розроблені ж регулювальником і/або професійними асоціаціями ініціативи, часто дуже корисні для розвитку галузі, або взагалі не доходять до парламенту або затвердження на рівні уряду, або ж на їх прийняття йдуть роки. Цілісна програма розвитку страхового ринку відсутня, і в той же час держава не готова делегувати учасникам цього ринку важелі для вирішення проблем в окремих секторах страхування. Це відбувається, оскільки як між державою і страховиками, так і між самими страховиками переважає недовіра. Здолати замкнене коло допоможе прийняття зрозумілої і покрокової стратегії розвитку ринку (хоча б на два-три роки). Стратегія повинна припускати посилення професійної і інституціональної придатності, а також відповідальності Нацкомфінпослуг (що неможливо без введення так званих «платежів нагляду» від учасників ринку для підтримки діяльності регулювальника). Окрім цього, потрібне чітке закріплення повноважень і тієї ж відповідальності професійних асоціацій страхових компаній, а також впровадження стандартів щомісячного розкриття інформації компаніями про стан своїх активів, капіталу і резервів. Без цього страхова сфера залишатиметься популярною і привабливою лише для обраного кола осіб, а компанії, що працюють по дійсно прийнятних стандартах, вестимуть бізнес на межі рентабельності.

Окрім вимог до мінімального розміру статутного капіталу, необхідно регулярно відстежувати якість не лише активів, яким представлені резерви, але і усіх чистих активів страховиків. Основа для розрахунку таких активів регулювальником прийнята більше трьох років тому, проте механізм контролю якості активів в режимі реального часу як і раніше не працює.

Окрім цього, багато страховиків практично (свідомо або з іншої причини) не приділяють увагу політиці управління ризиками. Це стосується і деяких учасників так званого «класичного» страхового ринку. Більшість компаній ще не готові для роботи по міжнародних стандартах, зокрема, по МСФО, тому логічно, що для такого переходу має бути передбачений тривалий перехідний період, якого слід дотримуватися.

У реальному осяжному майбутньому, на думку рейтингового агентства, найбільш вірогідний сценарій, коли пріоритетом в державній політиці у сфері страхування стає активізація обов'язкових видів після прийняття необхідних нормативно-правових коригувань (що вже відбувається у випадку з ОСАГО), в перспективі - обов'язкова медицина, обов'язкове страхування підприємств АПК, що користуються державною підтримкою, обов'язкове страхування відповідальності нотаріусів. Окрім цього, на ринку створюватиметься більше сприятливих передумов для роботи по «добровільно-примусових» видах страхування (наприклад, як це вже мало місце в періоди масового банківського кредитування громадян, коли позичальники були вимушені добровільно-примусово страхувати об'єкти запоруки).

Огляд підготував:

Олексій КАПУСТИНСЬКИЙ, радник Генерального директора, начальник відділу рейтингування небанківських фінансових установ.

Ви можете ЗАМОВИТИ повну версію огляду з додатками до нього (аналітичні таблиці, побудовані на підставі офіційної статистики страхового ринку України, опублікованої регулювальником).

З усіх питань щодо отримання розгорнутої версії огляду звертайтеся, будь ласка, до Ярослава Глущенка:
YG@credit-rating.com.ua
тел. : (044) 490-25-50, вн. 171;
моб.: (050) 338-95-52

АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД «СТРАХОВИЙ РИНОК УКРАЇНИ У 2011-2012 рр.»

* * у рамках програми лояльності клієнтам агентства звіт надається безкоштовно

ЗМІСТ

ДОДАТКИ: Аналітичні таблиці (на основі статистики страхового ринку)

1. Базові показники роботи

2. Дані по усіх видах страхування

3. Дані по страхових платежах по усіх видах страхування

4. Дані по страхових виплатах по усіх видах страхування

5. Дані по рівнях виплат по окремих видах страхування

6. Дані по автострахуванню

7. Структура портфеля страхових платежів

8. Структура портфеля страхових виплат