друк
06.10.2010
Тиша на ринку муніципальних запозичень
 |
На питання газети «Урядовий кур’єр» відповідає начальник відділу муніципальних рейтингів агентства «Кредит-Рейтинг» Олена Самойлова |
В цьому році на ринок муніципальних запозичень планували вийти 10 органів місцевого самоврядування. Але Мінфін відмовив кільком містам (Черкаси, Запоріжжя, Крим) у випуску облігацій, посилаючись на технічний меморандум між Україною та МВФ. Як ви думаєте, чи триватиме «мораторій» на випуск облігацій внутрішнього займу і в 2011 році? Як це позначиться на інфраструктурі житлово-комунальної і транспортної сфер?
В рамках виконання домовленостей з МВФ відносно скорочення обсягів державного боргу Міністерство фінансів України відмовило кільком українським містам у позитивному висновку щодо здійснення запозичень до бюджету розвитку. Відповідно до Технічного Меморандуму для отримання кредитного фінансування МВФ Україна змушена була виконати вимоги, в цілому типові для країн, які отримували подібні кредити, у тому числі: секвеструвати доходну та видаткову частини Державного бюджету (на 5% і 5,3%, відповідно), знизити запланований рівень дефіциту бюджету до 4,99% ВВП та вжити заходів для запобігання зростанню обсягів державного боргу. У зв’язку з тим, що у загальний обсяг державного боргу Міжнародний валютний фонд враховує також прямий борг органів місцевого самоврядування, це призвело до тимчасової заборони на здійснення муніципальних запозичень (випуску облігацій і залучення кредитів).
На відміну від низької активності українських міст на облігаційному ринку в 2009році, в 2010році на ринок муніципальних запозичень планували вийти 14українських міст та АРК. Більшість органів місцевого самоврядування, які планували залучити позикові ресурси шляхом випуску облігацій в 2010 році, є активними учасниками ринку муніципальних запозичень, мають гарну кредитну історію, низьке боргове навантаження та достатні можливості щодо обслуговування і погашення боргу. При цьому ряд муніципальних емітентів вже провели переговори з потенційними інвесторами та отримали попередню згоду на купівлю інвесторами облігацій внутрішньої позики, що свідчить про наявність інтересу до паперів таких позичальників.
Всього цього року планувалося залучити до місцевих бюджетів близько 1,3млрд.грн. При цьому запланований на 2010 рік обсяг державних запозичень становить 100,3млрд.грн. На нашу думку, залучення додаткових ресурсів на оновлення міської інфраструктури, з огляду на відносно невисокий обсяг запланованих запозичень, не призведе до істотного зростання сукупного боргового навантаження сектору держуправління, розрахованого за методологією МВФ. Проте, на сьогодні очікується, що позитивний висновок Міністерства фінансів України щодо відповідності рішення про здійснення місцевого запозичення вимогам бюджетного законодавства отримають у першу чергу ті міста, що здійснюють у поточному році погашення запозичень, залучених у попередніх бюджетних періодах.
Слід наголосити, що позикові ресурси поряд з доходами, отриманими від реалізації комунального майна та землі несільськогосподарського призначення, є джерелами наповнення бюджету розвитку, за рахунок якого здійснюються капітальні вкладення органів місцевого самоврядування. З огляду на слабку динаміку наповнення бюджетів розвитку (у 2009 році сукупні надходження від операцій з капіталом до місцевих бюджетів знизились у 2рази, порівняно з 2008р.), переважна більшість територіальних громад не в змозі виключно за рахунок своїх ресурсів реалізовувати важливі для життєзабезпечення міста проекти (ремонт доріг, дахів, заміна зношених водопровідних мереж, тепломереж, реконструкцію водоочисних споруд, оновлення рухомого складу комунального транспорту тощо). В умовах нестачі фінансових ресурсів місцеві влади змушені будуть заморозити реалізацію проектів, роботи за якими вже проводяться, і відкласти погашення накопиченої раніше кредиторської заборгованості на більш віддалений термін. Ми вважаємо, що заборона на залучення позикових ресурсів обмежить фінансові можливості українських міст в частині реалізації капіталомістких проектів оновлення міської інфраструктури і посилить проблеми, що накопичилися в житлово-комунальній та транспортній сферах українських міст.
Який з випусків місцевих облігацій минулого року ви вважаєте найбільш вдалим і чому?
Активність українських міст на облігаційному ринку в 2009 році була невисокою. Висока вартість позикових ресурсів (до 25% річних) не дала змоги більшості органів місцевого самоврядування скористатися позиковими ресурсами для наповнення бюджету розвитку. У 2009 році в умовах збереження негативної ситуації на ринках капіталу фактично було розміщено три емісії облігацій муніципальних позик: Донецьк 1-Е (розміщено в повному обсязі 60 млн. грн., ставка купона 25%), Луцьк 1-Е (розміщено на 10 млн. грн. з зареєстрованих 20 млн. грн., ставка купона 18%), Львів 1-С (розміщено на 200 млн. грн. з зареєстрованих 300 млн. грн., ставка купона 20 %).
Чи можна найближчим часом чекати зняття законодавчих обмежень щодо випуску муніципальних облігацій – можливість їх випуску за межі України, номінованих в іноземній валюті і здійснення випуску облігацій внутрішнього місцевого займу для міст та територій з чисельністю не менше 800 тис. жителів?
Відповідно до нової редакції Бюджетного кодексу України, яка набуде чинності з 01.01.2011р., було частково пом’якшено законодавчі обмеження щодо залучення позикових ресурсів органами місцевого самоврядування на зовнішніх ринках капіталу. Зокрема, починаючи з 2011року місцеві зовнішні запозичення можуть здійснювати міські ради міст з чисельністю населення понад 500тис.жителів, а місцеві зовнішні запозичення шляхом отримання кредитів (позик) від міжнародних фінансових організацій можуть здійснювати всі міські ради без обмежень.
Слід зауважити, що наявність обмежень за кількістю жителів є не єдиною та не головною перешкодою для українських міст щодо здійснення зовнішніх запозичень. Варто зважати, що, як правило, інтерес для іноземного інвестора мають емісії цінних паперів обсягом не нижче 50млн.доларів США. Насьогодні навіть не всі обласні центри мають достатню бюджетну забезпеченість для обслуговування та погашення такої позики, що разом із валютними ризиками істотно підвищує ризик невиконання зобов'язань. Передумовами для збільшення числа міст, які віддадуть перевагу зовнішньому ринку запозичень є, перш за все: посилення матеріально-фінансової основи органів місцевого самоврядування та системи регулювання міжбюджетних відносин. Тобто фактори, які сприяють підвищенню конкурентоспроможності місцевих органів влади, а, отже, зниженню вартості залучення ними позикових коштів.
Що стосується випуску облігацій зовнішньої місцевої позики, то набуття чинності Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» у 2006році та внесення відповідних змін у Постанову Кабінету Міністрів України від 24.02.2003р. N207 надало можливість органам місцевого самоврядування розміщувати боргові цінні папери на зовнішніх ринках капіталу. Внаслідок того, що механізм реєстрації ДКЦПФР облігацій зовнішніх місцевих позик, як це передбачено Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», ще не визначений та «Положення про випуск облігацій зовнішніх місцевих позик» не розроблене, така форма набуття боргу місцевими органами влади на разі поширення не набула. На сьогодні зовнішніми позиками користуються лише Київ та Одеса. При цьому розповсюдження набули лише такі форми здійснення зовнішніх запозичень, як залучення синдикованого кредиту або укладення кредитної угоди з іноземним банком, кредит за якою фінансується за рахунок коштів, що надійдуть від випуску іноземним кредитором від імені позичальника цінних паперів на міжнародних ринках капіталу (LPN).
Прогнози розвитку ринку муніципальних запозичень на 2010-2011 роки.
Зважаючи, що ситуація із надходженнями до місцевих бюджетів, залишається складною, а потреба у здійсненні капітальних вкладень на оновлення комунальної інфраструктури зростає, можна очікувати, що муніципальні запозичення залишаться важливим джерелом наповнення бюджетів розвитку і в подальшому. За умови сприятливої кон’юнктури ринку можна очікувати суттєвого зростання емісійної активності органів місцевого самоврядування. Разом з цим, реалізація планів міст у частині залучення позикових коштів стане можливою лише у випадку проведення відповідної державної політики, спрямованої на створення сприятливого нормативно-правового середовища для виходу органів місцевого самоврядування на ринок місцевих запозичень.
