Кредитний рейтинг випуску облігацій ТзОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Шувар» підтверджено на рівні uaВВВ+ Кредитний рейтинг Кропивницької міської територіальної громади підтверджено на рівні uaА Кредитний рейтинг АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» підтверджено на рівні uaАА Кредитні рейтинги випусків облігацій ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» підтверджено на рівні uaА+ Кредитний рейтинг Івано-Франківської міської територіальної громади підтверджено на рівні uaВВВ+ Кредитний рейтинг АТ «АЛЬТБАНК» підтверджено на рівні uaАА Кредитні рейтинги випусків облігацій ТОВ «Будспецсервіс» підтверджено на рівні uaBBB+ Кредитний рейтинг Коломийської міської територіальної громади призупинено Кредитний рейтинг міста Одеса підтверджено на рівні uaАА- Кредитний рейтинг ПАТ «БАНК ВОСТОК» підтверджено на рівні uaAАА

Головна »  Аналітика »  Коментарі

Коментарі

23.01.2015

Особливості національного рефінансування

Пропонуємо Вашій увазі повну версію коментаря заступника Генерального директора "Кредит-Рейтинг" Ольги Шубіної агентству "УНІАН" на тему рефінансування банків.

1. Які ризики фінансової системи внаслідок надмірного рефінансування банків?

На наш погляд, існує декілька основних ризиків надмірного рефінансування :

  • прихована емісія і збільшення темпів інфляції. Без проведення жорсткої монетарної політики з боку НБУ і відсутності кредитування реального сектора економіки з боку банків, суми рефінансування так чи інакше виявляються на руках населення. Населення ж, у свою чергу, намагається або купити іноземну валюту (на чорному ринку) або купити споживчі товари;
  • зайвий тиск на валютний ринок, який і так перебуває під величезним пресом відкладеного попиту на іноземну валюту як з боку населення, так і з боку корпоративного сектора;
  • виведення рефінансування через непрозорі схеми кредитування з банківської системи і як наслідок, посилення тиску на валютний ринок країни

Рефінансування без встановлення суворого контролю над банком, який отримує рефінансування, не має економічного сенсу. НБУ тим самим не рятує банківську установу, а лише дає тимчасову відстрочку.

2. Чи справедливі затвердження деяких експертів, що рефінансування використовується для валютних спекуляцій і підриває стабільність гривні?

Так, частково справедливі. НБУ доки не публікує офіційної звітності відносно того, хто і скільки отримав рефінансування. Але по окремих повідомленнях можна зробити висновок про те, що система рефінансування досить непрозора. Безумовно, в умовах курсової волатильності в країні, частина цих гривневих ресурсів ймовірно використовується для валютних спекуляцій поза банківським ринком.

3. Чи є у банків альтернатива рефінансуванню НБУ нині для забезпечення ліквідності, і якими будуть наслідки обмежень рефінансування?

Альтернативи практично не існує, оскільки ринок залучення ресурсів не відрізняється високою активністю. Довіра населення до банківської системи підірвана, і фізичні особи не прагнуть розміщувати вільні грошові кошти (особливо у валюті) незважаючи на високий рівень процентних ставок. Юридичні особи у зв'язку з економічною ситуацією в країні випробовують постійну потребу в оборотному капіталі і також (у більшості) не мають вільних грошових коштів. При цьому, необхідно відзначити ще раз, що рефінансування треба проводити під суворим контролем, посиливши відповідальність в т.ч. топ-менеджменту і власників банків.

Оригінал матеріалу читайте за цим посиланням.

Ольга Шубіна
Заместитель Генерального директора

МОНІТОР

2011 #3(41) Кредит-Рейтингу 10 років

Архів

Пошук рейтинга

Form

розширений пошук